Дані, отримані автоматичним зондом Phoenix ("Фенікс") на Марсі, дозволили вченими виявити, що щоночі на поверхні планети осідають кристали льоду, а потім випаровуються вранці, йдеться у статті, опублікованій в журналі Science.

Публікація, провідним автором якої є Джеймс Вітвей з Університету міста Йорк у Канаді, присвячена дослідженню опадів на Марсі, передає РИА "Новости".

Вченим завдяки зонду вдалося вперше виявити достатньо інтенсивний водообмін між ґрунтом та атмосферою.

Завдяки пристрою LIDAR, що випускає лазерні імпульси в атмосферу і детектує відображене світло, вчені змогли виявити формування кристалів льоду у високих шарах атмосфери, які осідають на поверхню ґрунту протягом ночі, а потім, не переходячи в рідкий стан, протягом дня знову перетворюються на пари води.

Ці пари води піднімаються на висоту близько чотирьох кілометрів, де цикл формування марсіанських хмар і випадання опадів повторюється знов.

Так само в цьому номері журналу Science опубліковано ще три статті, що описують наукові дані, отримані під час місії Phoenix.

Апарат, що стартував з Землі 4 серпня 2007 року, був призначений для пошуків води на Марсі, тому зонд було спрямовано в приполярний регіон, де орбітальний апарат Mars Odyssey знайшов підземні поклади льоду. Посадка апарату на поверхню відбулася 25 травня 2008 року.

Під час своєї місії апарат виконав всі покладені на нього завдання і зміг пропрацювати майже на два місяці довше, ніж було заплановано спочатку. Останні сеанс зв'язку з апаратом пройшов 2 листопада 2008 року, і 10 листопада цього ж року було оголошено про закінчення місії.

Колектив учених під керівництвом Пітера Сміта з університету Аризони, провідного дослідника всієї наукової програми місії, описав результати пошуків води.

Виявилось, що водяний лід в цьому районі залягає всього в 5-18 сантиметрах від поверхні, причому танення його в минулому здійснило вплив на рельєф поверхні.

Під час аналізу ґрунту за допомогою двометрового маніпулятора, обладнаного спеціалізованим приладом для відбору мерзлого ґрунту, вчені встановили, що полярний марсіанський ґрунт має лужне середовище, завдяки чому в значній мірі адсорбує пари води в темний час марсіанської доби.

Сам ґрунт складається здебільшого з солей та мінералів, що містять молекули води в структурі, тому їх формування у минулому практично напевно відбувалося під впливом рідкої води, необхідної для формування живих систем, схожих на тих, що існують на Землі.

Вчені на чолі з Вільямом Бойнтоном з університету Аризони, які стали авторами третьої публікації, знайшли карбонатні мінерали у ґрунті Марса. На Землі ці мінерали формуються під час процесів вивітрювання ґрунту за участю води й атмосферного вуглекислого газу. На думку авторів статті, аналогічні процеси могли протікати і на Марсі.

Крім того, дослідникам під керівництвом Майкла Хечта вдалося ідентифікувати типи солей, які формують ґрунт полярної області, яку досліджував Phoenix.

Вчені виявили хлор як у формі хлориду натрію - знайомої всім куховарської солі, - так і у формі перхлоратів - високорозчинних у воді солей, які деякі організми екстремофіли на Землі використовують як основне джерело енергії для існування.

Учені вважають, що виявлені ними кліматичні закономірності сучасного Марса, а так само свідчення, що говорять про тепле і вологе минуле планети, істотно зближують його з Землею.

Автори статей вважають, що в ті часи, коли Марс був істотно вологішою планетою, на ньому могло зародитися життя, яке у вигляді мікроорганізмів може існувати досі.

"Еволюція - це дуже могутня рушійна сила природи. Якщо життя колись на Марсі й зародилася, воно досі може існувати в деяких екологічних нішах", - сказав Сміт, слова якого наводить прес-служба університету Аризони.

Посилання по темі: